Версія для друку

ВЕРХНІЙ ВУЗОЛ ЩОГЛОВОГО ПРИСТРОЮ

Шановний радіоаматор! Нижче описаний пристрій простого, з технічної точки зору, пристрою верхньої частини радіоаматорської поворотної щогли. Цей матеріал - доповнення до раніше описаного пристрою "Опорний вузол - перехідник для поворотного пристрою радіоаматорської антени" в категорії "Ідея, проект, конструкція" нашого сайту.

 У цьому матеріалі була описана конструкція необхідної частини поворотного щоглового пристрою радіоаматорської антени, на базі комплекту легкої трубної армійської щогли від релейної станції Р-401.

Конструкція вузла і його детальний склад зображений на рисунку 1 та 2. Бажано, щоб під час виготовлення деталей і складанних одиниць було виконано покриття їх зовнішніх поверхонь, наприклад, цинком, для запобігання від корозії.

 

Рисунок 1 - Верхній вузол щоглового пристрою

Необхідність наявності даного вузла в конструкції щогли обумовлена виконанням необхідних умов, а саме:

- виконання реверсивного обертання щогли спільно з антеною за азимутом від дистанційного електроприводу;

- можливість виконання закріплення системи тросових розтяжок для утримання щогли у піднятому робочому положенні;

- для здійснення швидкого складання - розбирання трубних секцій щогли в робоче положення за допомогою штатних замкових пристроїв на трубах;

-  для забезпечення закріплення антенного пристрою;

- для забезпечення надійності і довговічності роботи підшипникового вузла.

На рисунку 1 виносками позначені складанні одиниці і деталі: поз. 1 – несучий вал; поз. 2 - кожух; поз. 3 - підшипник кульковий 310; поз. 4 - оливознімальне кільце; поз. 5 - кришка підшипника; поз. 6 - провушина для закріплення розтяжок щогли; поз. 7 - стопорний гвинт (3 шт.); поз. 8 - упор для передачі крутного моменту від трубної секції щогли; поз. 9 - болт (3 шт.) для закріплення деталі поз. 2 - кожуха.

Окрім позиційних позначень на рисунку 1 є: виноска А - клей "DINITROL D500FW", наноситься під час установки деталі поз. 2 - кожух, на вал, поз. 1 (на рисунках 1 і 2 клей позначений чорним кольором); виноска В (два місця) - деталь закріплюється зварюванням.

 

Рисунок 2 - Вид на верхній вузол згори, де: поз.1 - провушина для закріплення розтяжки верхнього ярусу; поз. А - клей "DINITROL D500FW"

Складання вузла виконується в наступній послідовності:

  1. Передусім, необхідно очистити від упаковки підшипник, поз. 3, і ретельно промити його в розчиннику. Наповнити підшипник новим консистентним мастилом (Літол-24 або ЦИАТИМ-201). Далі, нанести тонкий шар мастила на посадочну поверхню валу, поз. 1, і встановити підшипник на несучий вал поз. 1, з боку найменшого діаметру вала до упора на валу.
  2. Нанести тонкий шар мастила на внутрішню поверхню складанного вузла кришка підшипника, поз. 5, і встановити кришку підшипника на підшипник, переконавшись, що вона встановлена до упору в підшипник.
  3. За необхідності, закласти мастило в нижню частину підшипника (див. рисунок 1), встановити деталь оливознімальне кільце поз. 4, та зафіксувати його на валу трьома стопорними гвинтами М4, поз. 7. При цьому необхідно переконатися, що конуси стопорних гвинтів уперлися в канавку на поверхні валу, поз. 1, і проміжок між торцем оливознімального кільця і внутрішньою поверхнею кришки підшипника під час її обертання рівномірний.
  4.  Установка кожуха, поз. 2. Ця операція включає "чисту" технологічну частину роботи, пов'язану з ущільненням з'єднання деталей клеєм для запобігання попаданню води під кришку підшипника. Передусім, виконавцеві необхідно ознайомитися з інструкцією по застосуванню однокомпонентного поліуретанового клею "DINITROL D500FW" і технікою безпеки під час роботи з ним.
    • Знежирення дотичних поверхонь валу, поз. 1 та кожуха, поз. 2, виконується чистою серветкою, просоченою етиловим спиртом або очисником, рекомендованим заводом-виробником клею. Особливу увагу слід звернути на внутрішні поверхні кришки (канавку).

Акуратно відкрити упаковку клею і нанести тонкий рівномірний шар клею на поверхню дотикання валу з кожухом і на внутрішню поверхню кожуха, заповнивши обов'язково клеєм об'єм внутрішньої проточки.

  • Необхідно клей нанести також на поверхню упора кожуха на валу, поз. 1. Кількість клею має бути достатня, щоб при посадці кожуха на дотичні поверхні видавлювався певний об'єм клею, забезпечуючи наявність клею в усьому об'ємі між поверхнями, що склеюються. Це дуже важливо для забезпечення щільності склеюваного шва. Для гарантії щільності склеюваного шва необхідно в отвори для стопорних болтів М6 (три отвори) вкласти небагато клею, який під час загвинчування болтів, втискатиметься в об'єм шва, покращуючи його щільність.
    • Механічне стопоріння кожуха, поз. 2, на валу, поз. 1, виконується трьома болтами, поз. 9, при цьому необхідно контролювати зусилля загвинчування болтів із рівномірності проміжку між кожухом і кришкою підшипника, поз. 5, провертаючи кришку підшипника відносно валу.
    • Після механічного стопоріння кожуха, необхідно шпателем зформувати зовнішній шов клею по колу між валом і кожухом, див. рисунок 2. Залишки клею на валу та інших деталях необхідно видалити ганчір’ям. Необхідно також швидко і ретельно закрити упаковку клею, обмотавши розтин поліхлорвініловою стрічкою. Полімеризація клею відбувається за рахунок природної вологи у повітрі, тому необхідно встановити складений вузол вертикально і витримати його в стані спокою, без рухів, не менше доби.

Пропонуючи Вам цю конструкцію, автор не ставив метою показати детальне, розмірне опрацювання креслень цього вузла для масового повторення. Метою публікації є розкриття суті конструкції, стосовно поставленої мети - зробити радіоаматорську конструкцію ефективної антени для повсякденної роботи на аматорських діапазонах з використанням частин від вживаних конструкцій, стосовно можливостей індивідуальної установки антени, сервісу, доступності матеріалів, устаткування та технологій.

Конструкція верхньої частини вузла розроблялася з урахуванням інших вузлів, що сполучалися, для закріплення конкретної траверси антени (див. рисунок 3, поз. 2 і 4), і антенної вертикальної розпірки, поз. 3. Але тут могло бути і інше конструктивне виконання, під конкретну траверсу. 

 

Рисунок 3 - Розбірний кронштейн закріплення траверси шестиелементної антени на 50 МГц, де: поз. 1 - верхній вузол; поз. 2 - ліва частина кронштейна з різьбовими отворами для кріплення кронштейна; поз. 3 - вертикальна розпірка траверси - алюмінієва труба, діаметром 34 мм, завтовшки 3 мм; поз. 4 - права частина кронштейна

 Цей вузол, як і описаний раніше "Опорний вузол - перехідник для поворотного пристрою радіоаматорської антени", при розробці конструктивного виконання був сильно "прив'язаний" до конструкції частин щоглового пристрою, вимогами, пов'язаними з установкою конкретної антени і установкою повного комплекту в умовах обмеженої ділянки землі, наявності інших антен, будівель тощо. І це сильно впливало на його остаточне виконання, як конструкцію цього вузла.

Підшипниковий вузол - класичний, виконаний на базі кулькового радіального підшипника 310, захищений від потрапляння вологи. Корпус для підшипника має три провушини для закріплення розтяжок щогли.

Зверніть увагу! Траверса самої щогли алюмінієва, квадратного перерізу. Вдалося підібрати сполучені відрізки сталевих і алюмінієвих труб, та виконати телескопічне, щільне з'єднання двох частин траверси і, після цього, конструкцію для їх закріплення до поворотного валу верхнього вузла щоглового пристрою. Якби траверса була іншої конструкції, то, можливо, було б потрібно інше конструктивне рішення для верхньої опори.

 

Рисунок 4 - Права частина кронштейна, де: поз. 1 - сталева квадратна труба 40 х 40, товщина 2 мм; поз. 2 - алюмінієва квадратна труба 35 х 35, товщина 5 мм 

 

Рисунок 5 - Телескопічна частина кронштейна

Ознайомлення з реальною конструкцією виконання подібного вузла щоглового пристрою, сподіваюся, буде корисно для радіоаматора.

Успіхів Вам у творчості!

 

Ігнатов Г.С., UT1HT.

Фото автора, комп’ютерна обробка фото Шаліманов Ю.І.

Комп'ютерний дизайн Кащенко Д.А. 

Переклад на українську мову Зюков А.А.

 

Останнє редагування Субота, 05 грудня 2020 08:20
krs

Останні з krs